Страхування, кредити та податкові пільги: чого потребує прифронтовий бізнес і чи чекати змін
У вересні в Полтаві відбувся Всеукраїнський форум із підтримки прифронтового бізнесу, організований ГО «Захист Держави». Головний підсумок заходу – запит підприємців на дієву допомогу у вигляді пільг і преференцій, що стимулювали б розвиток такого бізнесу й зупинили його відтік. Чи працює над цим держава, що найбільше хвилює підприємців і яка ситуація у нашому регіоні – «Бізнес. Запоріжжя» запитав у керівника регіонального осередку ГО «Захист Держави» Аскада Ашурбекова, який представляв позицію запорізького бізнесу на форумі.
Підписуйтесь на наш інстаграм!
Чому бізнес у Запоріжжі потребує преференцій?
За статистикою, на Донбас, Запорізьку, Сумську та Харківську області припадає близько 75% руйнувань промислового комплексу. Тож відновлення економіки залежатиме від малого і середнього бізнесу, підкреслює Аскад Ашурбеков.
Проте запорізьким підприємцям працювати стає дедалі важче через безпекову ситуацію. Постійні обстріли, руйнування змушують їх або закрити бізнес, або релокуватись у більш безпечні регіони. Звісно, реєструються і нові ФОПи, нові бізнеси, зокрема ветеранські. Але відкривається їх менше, ніж закривається, – зауважує він.
Так, цьогоріч в регіоні зареєстрували 6 тисяч нових ФОПів. Але закрили ще більше – близько 6,6 тисяч. І така динаміка спостерігається щороку від початку великої війни.
На закриття впливає й відтік населення. З регіону кожен рік виїжджають молоді кадри, жінки різного віку й професій, зазначає Аскад.
Є ще одна проблема: через включення Запорізької та Херсонської областей до санкційного пакету Європейського Союзу (санкції проти Росії) деякі міжнародні організації й досі не можуть переводити кошти місцевим компаніям. Це змушує їх перереєстровуватись в інших регіонах, а іноді й фізично релокувати діяльність, – пояснює він.
Враховуючи ці проблеми, без спеціальних умов і стимулів Запоріжжя не зможе втримати наявний бізнес чи залучити нові інвестиції.
Чого очікує бізнес від держави?
Один з ключових запитів – програма державного страхування, яка б усунула ризики для ведення бізнесу в прифронтових регіонах. Але потрібно чимало коштів на її реалізацію.
Друга потреба – це спеціальний режим оподаткування для прифронтових територій. Наприклад, зменшення єдиного податку або скасування податку на землю, – каже керівник запорізького осередку ГО «Захист Держави».
Малий і середній бізнес очікує також місцевих преференцій і пільгового кредитування.
Великі втрати несе й агросектор. На форумі окреслили низку ініціатив для підтримки фермерів, серед яких:
- скасування мінімального податкового зобов’язання для підприємств, що мають в обробітку до 500 га;
- відновлення доступу до кредитування малого та середнього агробізнесу;
- поновлення права на добровільну сплату ЄСВ у разі простою;
- зниження ставок ЄСВ та ПДФО;
- звільнення від податку на прибуток у разі реінвестування.
Усі пропозиції передали до органів державної влади та народних депутатів від прифронтових регіонів.
Підтримайте перше ділове медіа Запоріжжя!
Збираємо історії успіху запорізьких підприємців, їх факапи та досвід. Розповідаємо про локальні сервіси та продукти.
Рух влади у цьому напрямку
Завдання держави – створити централізовані механізми підтримки. Така позиція більшої частини бізнесу, розповідає Аскад.
Держбюджет формується не тільки за рахунок прифронтових, а й тилових регіонів, де економіка функціонує. Саме держава має вирішувати ці питання шляхом зменшення податків, створення фонду страхування чи, наприклад, стимуляційного фонду, – каже він.
І додає: нині ці механізми напрацьовуються, але дуже повільно. Підсумок такий, що за 3,5 роки суттєвих зрушень не було.
Однак відомо, що восени уряд планує запустити програму страхування воєнних ризиків, яку бізнес у прифронтових регіонах вважає критично необхідною.
Ініціатива дуже важлива, але обсяг коштів може стати проблемою. Є ризик, що це буде як із законом про компенсацію за втрачене майно на ТОТ: формально закон діє, але фактично може залишатися нереалізованим довгий період, – зазначає голова осередку.
Водночас місцеві органи влади обмежені у ресурсах і не завжди можуть забезпечити необхідні стимули, пояснює він. Свого часу місцеві бюджети прифронтових громад суттєво постраждали через рішення уряду про перенаправлення військового ПДФО до держбюджету. Це був суттєвий запас коштів, який дозволяв вирішувати ці питання.
Але відмінний досвід можна побачити, наприклад, у прифронтовому Харкові. Там із квітня 2024 року скасували низку місцевих податків: на землю, нерухомість та єдиний податок для ФОПів 4 групи. І ці пільги продовжили до кінця цього року.
Прецедент Харкова цікавий, але треба розуміти, що і до війни місто мало більші бюджетні ресурси та розвинену інфраструктуру, в тому числі бізнесову. Чи реально повторити цей досвід Запоріжжю? Малоймовірно, бо більшість місцевих бюджетів знаходяться у важкому стані, – зазначає Аскад Ашурбеков.
Чинні програми підтримки
Сьогодні державна підтримка здебільшого спрямована на створення нових робочих місць. Один із прикладів – гранти за програмою «Власна справа» від центру зайнятості. У регіоні профінансовано близько 350 бізнес-проєктів станом на жовтень.
Ще один механізм підтримки – програма «Доступні кредити 5-7-9%», проте не всі можуть нею скористатись. На форумі звернули увагу, що потрібно відходити від територіальних обмежень і розширювати дію програм.
Кабмін розділив території на зони можливих та активних бойових дій. І від цього залежить робота більшості держпрограм, у тому числі кредитування бізнесу. Дуже складно отримати кредит, якщо підприємство працює за 20-30 км від лінії фронту, – пояснює керівник регіонального осередку ГО «Захист Держави».
Ми отримуємо міжнародну допомогу в рамках програми Ukraine Facility від ЄС. Вона передбачає багатосекторальну підтримку – від соціальної сфери до стимулювання економіки. Але західні партнери не нададуть коштів на податкові преференції українському бізнесу.
Ніхто не стимулюватиме бізнес іншої країни. Важливо відстоювати позицію, що підтримка підприємств у прифронтових регіонах має не лише економічні, а й соціальні вигоди: зменшує міграцію, посилює місцеве самоврядування та спроможність громад загалом. На жаль, ці питання мало адвокатуються в публічній площині, – наголошує він.
Якщо ситуація не зміниться, відтік активних підприємців та робочої сили триватиме, підсумовує Аскад. Люди шукатимуть роботу в безпечних умовах і з вищими зарплатами, а бізнес через юридичні бар’єри та інші фактори продовжить релокуватись. І регіон ризикує перетворитись на повністю дотаційний.
